Матеріали кампанії із збереження долини Мжі

Проект листа Міністру охорони навколишнього природного середовища на захист долини Мжі

Дозволи на розробку надр в Україні надає Міністерство охорони навколишнього природного середовища, всі інші інстанції лише погоджують його. Тому, якщо ви вважаєте, на Мжі кар’єрам не місце, варто написати про це Міністру: Міністр охорони навколишнього природного середовища України 03035, Київ, вул. Урицького, 35. Щоб таке звернення Вам було написати простіше, тут ми приводимо його можливий варіант. Щоб воно обов’язково було розглянуто, важливо заповнити всі його пункти, помічені курсивом.

Зразок підписного листа на захист долини Мжі

Дозволи на розробку надр в Україні надає Міністерство охорони навколишнього природного середовища, всі інші інстанції лише погоджують його. Тому, якщо ви вважаєте, на Мжі кар’єрам не місце, варто написати про це Міністру: Міністр охорони навколишнього природного середовища України 03035, Київ, вул. Урицького, 35. Звернення, під яким багато мешканців буде вагоміше, ніж те, під яким підпишеться один громадянин. Тому тут ми приводимо зразок підписного листа.

Чорно-біла листівка „Хто що отримає від здобичі піску поблизу Тимченків – навколо ваших сіл?”

 

Кольорова листівка „Регіональний ландшафтний парк чи піскові кар'єри?”

 

Експертні висновки

Щоб оцінити вплив розробки Тимченківського родовища на довкілля, Мереф’янська міськрада створила спеціальну депутатську комісію. Комісія вивчила та проаналізувала відповідні матеріали, звернулась з проханням оцінити їх до спеціалістів профільних установ: Українського НДІ екологічних проблем, Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації, Інституту ґрунтознавства та агрохімії, Харківської обласної громадської ради при облдержадміністрації, Державного управління охорони навколишнього природного середовища й ін. На підставі цього комісія дійшла до таких висновків. Кар’єрна розробка великого родовища будівельних пісків з сумарними запасами 64 мли. м куб., планується на території «Великого Бору», що віднесена рішенням Харківської обласної ради від 20.11.1997 р. до території зарезервованих до заповідання, де виявлені рідкісні природні лісові та болотні угруповання, занесені до Зеленого Списку та Червоного Списку Харківської області. Також поблизу м. Мерефа в заплаві р. Мож оголошена міжнародна територія IBA (Important Bird Areas in Europa-Ukraine — територія, важлива для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів в загальноєвропейському масштабі), загальною площею 7200 гектарів. Вирубування лісових угідь, завдячуючи яким у свій час були закріплені піщані землі та досягнуто певної екологічної стабільності в регіоні, які є основним біофільтром для атмосферного повітря та значним рекреаційним ресурсом для Харківської агломерації на площі більш ніж 300 гектарів — це далеко не всі збитки, які може завдати розробка цього кар’єру лісовому господарству України, де показник залісення становить 15,6%. Також, суттєво скоротить безпечний забір води з річки Мож на водопостачання. Заниження рівня ґрунтових вод є катастрофічним для лісових насаджень, які будуть масово всихати на значно більшій території, ніж площа кар’єру. Таким чином, навіть без урахування еколого-захисних функцій лісу втрати лише лісового господарства від розробки кар’єру можуть перевищити прибутки від розробки зазначеного родовища. Мереф’янська міська рада заслухала звіт про роботу тимчасової контрольної комісії з питання надання погодження для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами з метою експлуатації Тимченківського родовища будівельних пісків біля м. Мерефа ТОВ «Харків-крейда» (чого не зробила Зміївська райрада), і, приймаючи до уваги вищезазначені висновки, вирішила: 1. Враховуючи важливе значення території у формуванні екологічної ситуації регіону, визнати як екологічно небезпечну кар’єрну розробку Тимченківського родовища будівельних пісків і в зв’язку з цим заборонити будівництво піщаного кар’єру цього родовища. 2. Відмовити ТОВ «Харків-крейда» у наданні погодження для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами з метою експлуатації Тимченківського родовища будівельних пісків. Тож, мереф’янці від такого щастя, розробки великих піскових кар’єрів, відмовилися. Факти та висновки фахівців, на підставі чого вони це зробили, ми приводимо на цих сторінках. Дивіться і вирішуйте, чи потрібне таке щастя вам!